Жила-була в одному селі вродлива дівчина. Вона була така гарненька, що жоден чоловік не міг відвести від неї очей. Щодня дівчина одягала свою улюблену червону шапочку, яку їй подарувала бабуся. Тому сусіди її так і називали — «Червона Шапочка».
— О, диви, Червона Шапочка йде!
Одного разу напекла дівчина пиріжків і сказала бабусі:
— Сходжу-но я в сусіднє село до своєї подружки. Посидімо. Поговоримо. Добрих молодців пообговорюємо.
Зібрала все в кошик і пішла.
Іде вона лісом, пісеньку співає, коли раптом схопила її величезна лапа й затягла в кущі. Виявилося, що це Сірий Вовк напав на Червону Шапочку. Звір облизнувся й каже дівчині:
— Давай.
— Та як же ж так, я не можу — заблагала Червона Шапочка.
— Давай швидко, а то я тебе з'їм — заревів вовк.
— Змирилася дівчина, підняла спідницю й почала знімати трусики.
Вовк заревів іще зліше:
— Що ти робиш, йолопко! Я тебе сюди що, срати притягнув? Пиріжки давай, хутко!
