21 вересня у православ'ї відзначається одне з головних релігійних свят у році – Різдво Пресвятої Богородиці або друга Пречиста.
У Євангеліє говориться, що Діва Марія народилася у праведної пари Іоакима і Анни. Вони були бездітними до похилого віку і вже не сподівалися на народження дитини. Тільки в похилому віці їм з'явився ангел і повідомив про народження доньки, яка принесе порятунок людству.
Ангел сказав, що Анні та Іоакиму слід назвати дочку Марією. Так вони і зробили. З'явилася на світ Богородиця 8 вересня, а за новим стилем дата свята перенеслася на 21 вересня.
Що не можна робити 21 вересня на Різдво Пресвятої Богородиці
- В цей день не можна сваритися, бажати зла іншій людині або думати про когось погано. Помисли на Різдво Пресвятої Богородиці мають бути тільки світлі і чисті, бо погані й лихі повернуться до вас.
- Забороняється відмовляти у проханні про допомогу, інакше може спіткати лихо і допомога знадобиться вам самим.
- Цього дня не можна зловживати алкоголем та переїдати.
- Не рекомендовано займатися важкою фізичною працею - роботу по дому, в саду та на городі варто перенести на інший день.
- Не можна викидати залишки їжі після обіду — їх згодовують свійським тваринам.
- Не варто ходити у незручному взутті — якщо ви натрете цього дня ноги, то це погана прикмета. Але й босоніж ходити заборонено.
Народні прикмети Різдво Пресвятої Богородиці
- Яке свято Різдва Пресвятої Богородиці, такою й буде осінь.
- Якщо на небі з'явилася веселка – чекайте на теплу осінь.
- Якщо 21 вересня гарна погода, то бабине літо буде прохолодним
- Багато павутиння – на морозну і малосніжну зиму.
Як прийнято святкувати Різдво Пресвятої Богородиці
Переважно у цей час люди закінчували працювати у полі та розпочинали підготовку до зими. У своїх молитвах вони дякували Пресвятій Діві за зібраний урожай і просили допомоги на наступний рік.
У народі свято ще називалося Мала Пречиста. У цю пору зустрічали осінь, проводили святкові гуляння, вшановували молодят, ходили одне до одного в гості, накривали багаті столи.
Селяни у цей день пекли короваї, жінки виходили на річку і водили хороводи навколо найстаршої за віком дівчини. Вважалося, що такий обряд забезпечить хороший урожай в наступному році.
У давні часи жінки, які не мали дітей, накривали пишний стіл і запрошували бідних, щоб "молилася Богородиця за їхніх дiтей".
В народних традиціях Різдво Богородиці вважався жіночим днем – культ жінки був безперечним. Так і говорили: «Друга Пречиста – це мамин день».
На Західній Україні прийнято було вшановувати найстаршу жінку в сім’ї. Якщо проживали всі разом, то зранку родина молилася, потім по черзі родичі цілували руку мамі (бабусі, або прабабусі), обдаровуючи її на свій лад: малеча щось малювала чи вишивали, дорослі підносили хустку, взуття та інші подарунки.
Чоловіки в цей день намагалися бути максимально корисними і звільняли жінок від домашніх справ. Якщо старша родичка жила в окремій хаті, то до неї навідувались діти (онуки). А вона у святковій одежі кожному на порозі вручала по головці маку, які були освячені на Маковія і слугували символом непереривності роду. При цьому жінка промовляла: "Аби наш рід не переводився".
На свято Другої Пречистої хлопці-підлітки могли ходити вулицями села і розмахувати освяченими ще у Вербну неділю гілочками, з намотаними на них червоними нитками. Ними торкалися тварин і таким чином благословляли, щоб плодилася худоба. Потім вербичку кидали на воду, щоб одужали хворі, а чужа болячка не причепилася. Далі молодь збиралась на вигоні, щоб поспівати, водити хороводи і розважатися.
