Цей віршик – гумористичний, трішки грубуватий, але дуже життєвий і добре передає характер справжнього «вусатого господаря» дому – кота чи собаки. У ньому з іронією описані типові риси цих тваринок: безмежна любов до їжі, звичка створювати хаос, вимагати уваги та інше. Завершується вірш смішною ноткою про образу на господарів, які наважилися покинути дім, а потім ще й сварять тваринку за її витівки.
Загалом – це весела поетична замальовка з саркастичним, але дуже правдивим поглядом на натуру багатьох домашніх улюбленців.
Гумористичний віршик "Люблю я..."
Люблю я мамку до всерачки.
Люблю я жрать, щоб до ригачки.
Люблю я нєрви всім тріпать.
Люблю під дверями насрать.
Люблю я, щоб мене любили,
цінили, чухали, кормили.
Єдине, що я не люблю –
як будять мене, коли сплю.
Як йдуть кудись вони із хати,
а потім зляться на мої мати.
Пригостити автора кавою