"Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…" – известная украинская песня, слова которой написал поэт-романтик Михаил Петренко, а музыку – Людмила Александрова.
Считается, что эта песня первой прозвучала в космосе, но это не так. Она была одной из двух первых песен, исполненных в космосе. Спел её украинский советский космонавт Павел Попович на борту космического корабля "Восток-4".
Первой же песней, которую спели земляне в космосе, была "Родина моя". Сделал это Юрий Гагарин во время полета в космос в 1961 году на корабле "Восток-1".
Данную аранжировку для гитары написал белорусский гитарист, композитор и аранжировщик Олег Копенков.
Слова песни "Дивлюсь я на небо"
Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Чому я не сокіл, чому не літаю,
Чому мені, Боже, ти крилець не дав?
Я б землю покинув і в небо злітав.
Далеко за хмари, подальше од світу,
Шукать собі долі, на горе привіту,
І ласки у зірок, у сонця просить,
У світлі їх яснім все горе втопить.
Бо долі ще змалку здаюсь я нелюбий,
Я наймит у неї, хлопцюга приблудний;
Чужий я у долі, чужий у людей:
Хіба ж хто кохає нерідних дітей?
Кохаюся з лихом, привіту не знаю
І гірко, і марно свій вік коротаю,
І в горі спізнав я, що тільки одна –
Далекеє небо – моя сторона.
І на світі гірко, як стане ще гірше, –
Я очі на небо, мені веселіше!
Я в думках забуду, що я сирота,
І думка далеко, високо літа.
Коли б мені крилля, орлячі ті крилля,
Я б землю покинув і на новосілля
Орлом бистрокрилим у небо польнув
І в хмарах навіки от світу втонув!
Угостить автора чашечкой кофе