Як роздільний бюджет і успіх дружини призвели до розлучення

З чоловіком у нас роздільний бюджет. Він сам так вирішив.

У нього зарплата шістдесят тисяч, а в мене трохи більше сорока. Тому він сказав, хто більше отримує, той і головний. Їжа, кредит і якісь спільні покупки для сім'ї ми ділимо порівну, а всі інші свої потреби кожен закриває самостійно.

Чи потрібно говорити, що з моєю зарплатою і всіма витратами, максимум, що я могла собі дозволити, це манікюр. І то не щомісяця. Тому, коли на роботі замаячило підвищення, я всіма руками і ногами вхопилася за цю можливість. У підсумку, отримала посаду начальника з окладом удвічі більшим.

Почалося нове життя. Відрядження, наднормові, рідкісні вихідні. Але я не скаржилася. Я сама це вибрала, і мені хотілося працювати, домагатися чогось, бути кимось. Тим паче що всі ці відрядження і наднормові добре оплачуються. 

Мій чоловік такому повороту подій не зрадів.

Його злило те, що я почала пізно повертатися з роботи, що я практично перестала готувати, і, як він висловився, абсолютно запустила будинок.

З його боку почалися хамські жарти, на кшталт: «Чуєш, начальниця, знімай бубонці, коли додому заходиш.» або «Баба ледве піднялася, й одразу рота вікрила».

Якось, укотре, він пред'явив мені претензію, що я погана господиня і дружина, бо не приділяю йому достатньо часу, і пригрозив завести собі коханку. На що я резонно відповіла, що взагалі-то заробляю більше, і тепер це його обов'язок прибирати і готувати.

Але чоловіка такий розклад абсолютно не влаштував. Він почав кричати, що я не поважаю його.

Через деякий час він заявив, що всі гроші в сім'ї мають бути спільними.

Пояснював він це тим, що наші стосунки зіпсувалися і для того, щоб їх вирівняти, потрібно переглянути грошові домовленості.

Я відмовилася.

Уперше за багато років шлюбу я могла собі щось дозволити. І не тільки манікюр, а навіть стрижку з фарбуванням у салоні, а не вдома, скорчившись над ванною.

Точкою кипіння для мого чоловіка стало те, що я купила собі фен Dyson (Дайсон).

Багато років я про нього мріяла. Кілька разів просила чоловіка подарувати його на день народження, або якесь свято. Але у відповідь чула тільки те, що я жертва реклами, і таких дорогих подарунків він робити не буде.

Коли я принесла фен додому, чоловіка просто розірвало від злості. Він кричав, що я хвора, що я не можу самостійно робити такі дорогі покупки, не порадившись із ним. На мій аргумент, що я купила цю річ на свої гроші, він оголосив мені бойкот і покарав мовчанням.

Три дні він зі мною не розмовляв. А для мене це навіть краще. Ну мовчить і нехай собі мовчить. Чесно кажучи, мені вже було все одно.

Не дочекавшись моїх вибачень, він демонстративно зібрав речі і пішов геть, грюкнувши дверима.

І ось я стою перед дзеркалом, сушу волосся своїм новим Дайсоном і розумію, що від нього я отримую більше задоволення, ніж від чоловіка. Завтра піду подавати на розлучення!

Як думаєте, це буде правильне рішення, чи ні?

Відео: Роздільний бюджет у сім'ї (жіноча версія)